позаходити

-ить, -имо, -ите, док.

1) Зайти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). || розм. Проникнувши куди-небудь у багатьох місцях, викликати подразнення (про сіль, дим, холод і т. ін.).

2) тільки 3 ос., перен., розм. Заслатися або наповнитися чим-небудь (звичайно про очі).